X Title

RSS - що це?

RSS — це засіб, за допомогою якого можна легко й швидко довідатися про появу нової інформації на сайтах.

Чи є на сайті RSS?

Якщо Ви бачите на сайті маленький жовтогарячий значок з буквами XML або RSS, значить під ним є посилання на RSS-файл.

RSS був розроблений творцями новинних сайтів для зручності їх відвідувачів, сьогодні, підписавшись на декілька RSS-потоків одночасно, можна легко відслідковувати безліч новинних Інтернет-ресурсів, нових повідомлень на форумах і в Інтернет-щоденниках, статтях і фотографіях, також одержувати інформацію про результати соціологічних і маркетингових досліджень і багато чого іншого.

Сучасні браузери й поштові клієнти вміють працювати з RSS-потоками, серед них Safari, Maxthon, Mozilla Firefox, Mozilla Thunderbird, Opera, Microsoft Internet Explorer (починаючи з версії 7.0).

Мир на сході України настане завдяки:

Мінським домовленностям

Повній перемозі України в АТО

Домовленностями між Президентами України і Росії

Затягнеться довгострокова війна

Інша думка

Проекти Прес-служба Фото/відео
1 жовтн¤ 2020 8:35
10.02.2010

Круглий стіл «Українського форуму» «Що очікує Україну після виборів?». Дайджест висловлюваннь

Сьогодні, 10 лютого, відбувся Круглий стіл на тему: "Що очікує Україну після виборів?" На заході обговорювалися політичні, економічні та соціальні підсумки президентських виборів-2010, давалась оцінка перспективам виходу України із системної кризи й визначались головні умови стабільного розвитку української держави у поствиборчий період.

В.П. Семиноженко: Перед майбутнім президентом України постає вкрай складне та водночас відповідальне завдання – стати лідером всієї нації, консолідувати країну і суспільство. Президентські вибори знов засвідчили розкол країни за територіальним принципом. Проте без дійсно всенародної підтримки лідера держави неможливі ані всебічна модернізація економіки, ані оновлення державної політики, на які очікує суспільство. Політикам пора взятися за країну й покласти край боротьбі. Для подолання кризи й розбудови нової країни сьогодні повинні об’єднатися різні політичні команди.


Н.Я. Азаров: Хотя выборы прошли демократично, власть применила весь арсенал фальсификаций и подтасовок. Это и якобы заминированные участки в Луганской области, и ручки с «исчезающими» чернилами, и аномально высокая (до 90%) явка в западных областях, которая к тому же выросла очень резко. Но даже это не помогло Тимошенко – она проиграла по всем показателям. Эти выборы показали, что маски сброшены. Тимошенко позиционировала себя как объединителя демократического лагеря, однако ни один из кандидатов первого тура ее не поддержал. Реакция Тимошенко на проигрыш доказала, что она принадлежит к лагерю тоталитарных политиков фашиствующего толка, которые борются за власть демагогическими методами. Проблемы, которые накопились в стране, никуда не денутся после выборов. Страна не располагает никакими валютными средствами. На расчетных счетах казначейства – 35 млн. долларов и 1млрд. гривен (нужно как минимум 10!). Выход из сегодняшней кризисной ситуации требует участия многих политических сил. Перед лицом катастрофы должны объединиться политики из разных лагерей. Ведь любое откладывание проблем на потом приведет к их усугублению. Мы поддерживанием заявление, сделанное сегодня «Украинским форумом».


В.М. Геєць: В Україні не було ані ліберальних, ані демократичних реформ. Наші економічні реформи були правоконсервативними, й тепер слід йти справді ліберальним шляхом. Якщо говорити про демократію, то її основа – це правосвідомість «зверху донизу». Цього в Україні також поки що немає. Криза не закінчилася ні в світі, н в Україні. Дефіцит державних фінансів – це серйозна проблема. Однак ще небезпечніше «токсичні кредити» в банківській системі. Для вирішення цієї проблеми потрібно об’єднання зусиль НБУ, уряду, державних та приватних банків. Перед новою владою постає надскладне завдання – організувати суспільні дискусії з найактуальніших проблем державного життя. Без суспільної підтримки жодне починання президента або уряду не буде успішним. Реформи «підуть» тоді, коли будуть розуміння і підтримка з боку людей.


С.О. Яременко: Докризисная модель экономики базировалась на росте монетарных показателей, наращивании спроса и падении ставок заимствований. Сумма этих факторов и привела к краху. Адепты такой модели не могут продолжать управлять экономикой. Украина тем временем подчинилась МВФ и стала опираться на те принципы, которые по определению не способны вывести из кризиса, так сами же его и спровоцировали. Чем лучше мы выполняем требования МВФ, тем хуже нам становится. Необходима иная модель – модель опоры на собственные силы.


Е.М. Лібанова: Світ вже змінився під впливом кризи. Як то кажуть, тепер Карл Маркс сидить у Детройті, а Адам Сміт – у Пекіні. В усьому світі зростає роль держави в керуванні економічними і соціальними процесами. Нам потрібно перенести акцент з підтримки великого бізнесу на інвестиції у людський капітал, долати деморалізованість суспільства, зменшувати розрив між споживацькими стандартами та рівнем життя. Якщо весь світ почне жити за споживацькими стандартами США, світових ресурсів вистачить на 1,5-2 роки.
Г.К. Крючков: Президентська кампанія підвела риску під «епізодом Ющенка» в історії України. Тепер найважливіші питання – чи буде сформований новий уряд і хто його очолить. Новим прем’єром має стати людина з великим досвідом, але без кар’єристських устремлінь.


Б.І. Олійник: Докерувалися до ручки. Ця влада поміняла 18 тисяч чиновників лише тому, що вони були призначені не їхнім Секретаріатом. Попереду політики має йти економіка, а попереду економіки – культура. Я закликаю нову владу захистити культурну спадщину, яку виселяють із приміщень, перетворюючі Україну на пустелю.


М.О. Шульга: Суспільство не можна ділити на ворогів і прихильників. Старі політичні моделі себе вичерпали – людям потрібні нові парадигми взаємовідносин між владою та суспільством. Нова команда має можливість розпочати зміни. По-перше, суспільству треба надати повну інформацію про стан економіки й той потенціал, який в нас є. По-друге, необхідна реабілітація соціального порядку, бо соціальні інститути фактично зруйновані. По-третє, потрібна реанімація державних органів. Люди мають відчувати, що держава є керованою. Слід подолати деструктивні тенденції у владі, насамперед – протистояння гілок влади. По-четверте, необхідне відновлення моральних норм. Увага суспільства має переключитися із політичних сварок до серйозних проблем.


С.Р. Гриневецький: Те, що відбувалося в Україні протягом останніх років, - це навіть не боротьба за владу, а боротьба влади з власним народом. Отже, завдання для нової команди – підняти легітимність і президента, і всієї системи влади. Найголовніше – виконавча дисципліна. Держава повинна навчитися захищати своїх громадян.


П.П. Толочко: Карта електоральних симпатій – це карта двох Україн. Зараз можна почати, що Ющенко програв, але його курс на демократизацію та європеїзацію є вірним. Це далеко не так. Не може йтися про справжню демократію, коли цінності одного регіону нав’язуються всьому суспільству. «Демократи» показали себе анархістами, бо керуються принципом: «Нехай Україна гине у хаосі та безладді, але я все одно буду царем чи царицею». Сьогодні, коли сторона, що програла, каже про «третій тур», ми пожинаємо плоди обрання президента у неконституційний спосіб, яке відбулося у 2004 році. На цих виборах люди сказали «ні» хуторянству Ющенка. Зараз Україні потрібний «нульовий варіант» - співіснування різних систем цінностей, без домінування однієї над іншими. «Донбасізм» є таким само неприпустимим, як і «галіцизм».


І.П. Смешко: Президентські вибори-2010 довели, що в Україні є громадянське суспільств, яке за своїм рівнем випереджає політикум. Водночас вони показали, що цілий ряд «демократичних» політиків не є демократами – за демократичними прапорами вони ховали свою авантюристську сутність. Головні орієнтири для нової влади: відкриті списки, уряд професіоналів, а не партійних функціонерів, розвиток місцевого самоврядування, мораторій на підняття питань, які роз’єднують суспільство. «Нам потрібний національний прагматизм та щирий оптимізм».


В.І. Суслов: За время правления Ющенко Украина утратила экономический суверенитет и, попав в тиски кредиторов, - частично политический. Новая власть должна добиваться реструктуризации долгов, ужесточать бюджетную политику, инициировать создание широкой антикризисной программы, а главное – возобновить кредитование реального сектора экономика. Во многом успех антикризисной политики будет зависеть от того, кто возглавит НБУ и войдет в его правление.


Д.В. Попов: Проблема, которая требует немедленного решения, это недееспособный парламент. Возможно, выходом могла бы быть широкая коалиция. Однако в случае с Ю. Тимошенко может вновь сработать «эффект птенца кукушки», который оказавшись в чужом гнезде, сам начинает выбрасывать других птенцов. Поэтому нужно честно ответить на вопрос: стоит ли тратить время на внутрисистемную борьбу? Скорее всего придется идти на досрочные парламентские выборы, как бы тяжело это не было.


Л.В. Русаліна: Предприниматели рады, что выборы закончились, и теперь есть шанс начать работать в стабильном законодательном поле.


Г.В. Книшов: Вместо деления на «свой-чужой» главным критерием в политике должен стать профессионализм. Именно он «развалит» ту ущербную партийность, которая сегодня преобладает в нашей политической системе.


Л.П. Козаченко: Внаслідок кризи Україна може впасти до рівня 60-х років, адже щоб вийти на рівень 90-х потрібно 300 млрд. Необхідно мобілізувати інтелект всього суспільства і визначити, які галузі є пріоритетними. Потім – підвести під них сучасну фіскальну базу. Україна займає 183 місце за рівнем корупції. Нижче нас – тільки деякі африканські країни. Тут потрібно діяти рішуче – зніти імунітет зі всіх посадовців, як це є у багатьох державах. Вже протягом першого тижня новий президент має пояснити суспільству, які реформи нам потрібні й у якій спосіб маємо їх реалізовувати.

Т.І. Єфименко: Нужно дать шанс нашему бизнесу развиваться. Глобальные цели государства и экономические цели бизнеса никогда полностью не совпадут. Однако возможна точка компромисса: сильное государство и конкурентоспособный бизнес. Путь к тому частно-государственное партнерство, восстановление доверия между агентами развития.


А.В. Раханський: Нинішня політична криза є результатом незавершеної конституційної реформи 2005 року. Хто б не став президентом, йому не дадуть працювати.

Версія для друку