X Title

RSS - що це?

RSS — це засіб, за допомогою якого можна легко й швидко довідатися про появу нової інформації на сайтах.

Чи є на сайті RSS?

Якщо Ви бачите на сайті маленький жовтогарячий значок з буквами XML або RSS, значить під ним є посилання на RSS-файл.

RSS був розроблений творцями новинних сайтів для зручності їх відвідувачів, сьогодні, підписавшись на декілька RSS-потоків одночасно, можна легко відслідковувати безліч новинних Інтернет-ресурсів, нових повідомлень на форумах і в Інтернет-щоденниках, статтях і фотографіях, також одержувати інформацію про результати соціологічних і маркетингових досліджень і багато чого іншого.

Сучасні браузери й поштові клієнти вміють працювати з RSS-потоками, серед них Safari, Maxthon, Mozilla Firefox, Mozilla Thunderbird, Opera, Microsoft Internet Explorer (починаючи з версії 7.0).

Мир на сході України настане завдяки:

Мінським домовленностям

Повній перемозі України в АТО

Домовленностями між Президентами України і Росії

Затягнеться довгострокова війна

Інша думка

Проекти Прес-служба Фото/відео
24 вересн¤ 2020 3:58
04.03.2008

Відбувся Круглий стіл «Українського форуму» ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ 1994 РОКУ

ДАЙДЖЕСТ ВИСТУПІВ

ВОЛОДИМИР СЕМИНОЖЕНКО, Голова «Українського форуму», академік НАНУ

Залишити Будапештський меморандум просто в історії було б не достатньо, тому що цей документ створив прецедент в світі. Україна відмовилась від ядерної зброї, показавши світу, що це можна робити, і долучившись до кола країн, які виступають за не розповсюдження ядерної зброї, що зараз особливо актуально. Ми бачимо останнє засідання Організації Об’єднаних Націй, де скажімо, піднімалася тема Ірану. Але, як відомо, 16 листопада 1994 року Верховна Рада ухвалила рішення про приєднання України до Договору «Про не розповсюдження ядерної зброї», і далі, 5 грудня 1994 року в Будапешті, Президенти Росії, Сполучних Штатів Америки, Прем’єр-міністр Великої Британії підписали разом з Президентом України згаданий Меморандум.  Відповідальні кроки також були зроблені Китайською Народною Республікою і Францією. Тобто, Україна підписала документ, який декларував її захист. Але не отримала гарантій безпеки, чітких та довгострокових. Про цей Меморандум не було згадано навіть під час відомих словесних суперечок, які відбулися між Путіним та Держсекретарем Сполучних Штатів Америки Кондолізой Райз.  Хоча, ці дві країни виступають гарантами України щодо її економічної безпеки і всіх аспектів безпеки, які містились в цьому Меморандумі. Прикладів, що Україна не отримала гарантій безпеки накопичується багато. Можемо згадати і антидемпінгові розслідування, які велись в Сполучених Штатах, острів Тузла, розміщення ПРО, які визивають багато дискусій. Газова тема, також досить яскраво звучить останнім часом. Тому, думаю, що сьогодні головне питання, в якій мірі діє  Меморандум. Якщо він діяв тільки на час нашого роззброєння, то виходить, що ми роззброїлись назавжди, а Меморандум припинив свою діяльність тільки за два роки. Логіки в цьому також не вбачається. Чи може бути від Меморандуму чекати  розвитку, як від великого міжнародного договору? Тоді досягається найважливіша ціль, яку переслідують всі європейські країни: Росія, Сполучені Штати Америки отримують зону безпеки у вигляді України в центрі Європи. Чому б, скажімо, не уявити собі, що може відбутися міжнародна конференція, міжнародна зустріч, темою якої буде подальша доля Будапештського Меморандуму з точки зору проблем безпеки в Європі і в світі.

ГОРБУЛІН В.П., академік НАНУ, директор Інституту проблем національної безпеки

Меморандум 1994 року, це остання знакова подія на шляху України до без’ядерного статусу. Підписаний Меморандум розірвав політичну і дипломатичну блокаду навколо України і взагалі, був безпрецедентним випадком, коли держава отримувала гарантій безпеки в обмін на ліквідацію ядерної зброї. Я хотів би відзначити ті результати, які стали можливими для України за рахунок підписання Меморандуму. Україна стала учасником договору СНО-1, як одна з чотирьох правонаступниць СРСР за цим Договором. Термін дії якого збігає, між іншим, наприкінці 2009 року. Україна стала повноправним членом режиму про нерозповсюдження ракетних технологій без прийняття дискримінаційних обмежень, що забезпечило збереження ракетно-космічної промисловості і широке міжнародне співтовариство. На Україну поширюються гарантії МАГАТЕ, що забезпечує їй можливість розвивати як ядерну енергетику, так і проводити наукові дослідження в цій сфері, та мати на своїй території ядерні об’єкти, які поставлені під контроль МАГАТЕ. Про те, головним надбанням на цьому напряму, можна вважати гарантії безпеки, отримані Україною від держав ядерного клубу. Принциповою особливістю Меморандуму слід визнати його всесильний характер. З шести статей, у двох є посилання на Гельсінський акт, у двох на статут ООН і ще у двох, на договір про не розповсюдження ядерної зброї. Лише одна, шоста стаття, не містить жодних посилань, в тім, вона гарантує лише проведення консультацій між державами гарантами у випадку виникнення ситуації, в наслідок яких постає питання щодо зобов’язання. Таким чином, щоб відповісти на питання, щодо реальності Будапештських гарантій слід звернутись до інших базових документів, які вже були названі. Повертаємося до тексту Будапештського Меморандуму. Щодо статі другої, то останні шістдесят три роки презентували надто багато прикладів і віртуального обходу положень статуту ООН і відвертого нехтування його духом і буквою. Третє. Так звані економічні гарантії. Всі пам’ятають зиму 2005 – 2006 року: газові, молочні та м’ясні війни. Фактично, економічний тиск здійснював один із гарантів. І як тоді спрацювали механізми Меморандуму? Україна може допомогти сама собі тільки сама. Надійними гарантіям можуть бути лише процвітаюча економіка, розвинене громадянське суспільство і міцні державні інститути, насамперед, армія, розвідка і дипломатична служба. Хотів би сказати, якщо не буде дієвої держави, ніякі відсотки ВВП і рівень життя не врятують. Хотів запитати, але тільки чесно, де ви бачите у нас національно орієнтовану, державницькі налаштовану стратегічно мислячу еліту? Та хай навіть не еліту, просто наявність вищих органах державної влади, переслідуючих не лише власні інтереси, але й державні, та спроможних зрозуміти ці інтереси. Відносно нейтралітету. Не буду казати про інвестиційну привабливість країни, про оптимізацію протидії транснаціональним загрозам, спроможність впливати на формування регіональної і європейської безпеки. Давайте чесно відповімо, скільки це коштуватиме?  Вартість надійного захисту тільки від воєнних загроз суттєво перевищить два натовських відсотки ВВП, які ми не можемо досягнути вже п’ятнадцять років. Ми не в змозі вирішити питання власного ОПК. Декілька слів про ПДЧ. Зайвий  раз нагадаю, для мене нажаль, для декого, мабуть, на краще, але план дій щодо членства в НАТО, це, перш за все, внутрішні реформи. І до речі, потужний механізм контролю за діяльністю перетворень, насамперед, в оборонному та безпековому секторах.

Країни-гаранти давно забули про своє зобов’язання. Тактичні дії окремих країн-гарантів суперечать положенням Меморандуму. Лунають заклики про перегляд українських кордонів, про можливість націлювання ядерної зброї на об’єкти та території країни. Не слід забувати й кольчужний скандал, коли у кожному випадку присутні країни- гаранти. Все це свідчить, що нинішній юридичний статус Меморандуму є явно недостатнім, щоб стати базовим для забезпечення національної безпеки України. Звідси, актуальність теми вступу чи до НАТО, чи пошук інших рішень забезпечення безпеки.

Що можна запропонувати? Найбільш відповідним поточному моменту було б звернутись до країн-гарантів з пропозицією, перетворити Меморандум у багатосторонній міжнародний договір. У разі такого рішення, Україна могла б собі дозволити позаблоковий статус, забезпечений міжнародним договором про гарантії і безпеки з усіма ядерними країнами, постійними членами ради безпеки ООН. Без такого рішення позаблоковий чи нейтральний статус  –  фікція.

УДОВЕНКО Г.Й., Міністр закордонних справ України (1994-1998), Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини.

Крім нас про Меморандум ніхто не пам’ятає сьогодні. Тому дуже важливо після сьогоднішнього засідання привернути увагу Міністерства Закордонних Справ України до того, щоб порушити питання Меморандуму перед новими лідерами країн: Сполучені Штати Америки, Франція, Росія, Китай, Велика Британія, адже у всіх за цей час відбулися зміни.

Нашою ядерною зброєю повинна бути економіка України, цього ми повинні прагнути. Але я категорично не згоден з тезою про те, що Україна не спроможна ядерну зброю знов відновити. Північна Корея спроможна, а Україна не спроможна. Давайте ми від цього синдрому меншовартості будемо відмовлятися.

КУПЧИШИН О.М. ,Заступник міністра закордонних справ

Треба з’ясувати, на скільки Меморандум відповідає сучасним реаліям, чи ефективно і дієво він гарантує безпеку України та інших неядерних держав саме сьогодні.

Цінність Будапештського Меморандуму полягає насамперед в тому, що Україна стала безпосереднім адресатом гарантій безпеки, це був безпрецедентний випадок отримання гарантій безпеки в обмін на ліквідацію ядерної зброї. Крім того, зобов’язання США, Росії, Великої Британії перед Україною, приєднання заяви Франції і Китаю підвищили статус України, як практично рівного їм партнера. Про те єдиною, але реальною гарантією можна назвати пункт шостий Будапештського Меморандуму, в якому говориться, що Україна, США, Росія, Велика Британія будуть проводити консультації у випадку виникнення ситуації в наслідок якої постане питання стосовно виконання взятих зобов’язань. Цей пункт є успіхом української дипломатії, оскільки він запровадив  інститут обов’язкових консультацій на вимогу України, в тому разі, якщо виникне загроза її безпеці як без’ядерної держави. Водночас сьогодні існує великий сумнів чи може гарантувати Будапештський Меморандум безпеку України? Будапештський Меморандум розглядається партнерами України, підписантами, як декларація не юридично зобов’язуючий документ. По-друге, Будапештський Меморандум можна назвати документом, який лише підтверджує вже існуючі гарантії. По-третє, в контексті зазначеного слід зауважити, що держави-гаранти в Будапештському Меморандумі, обмежилися тими лише гарантіями, які визначені Договором «Про нерозповсюдження ядерної зброї». А саме, не застосовувати ядерну зброю проти тих держав, які нею не володіють. Однак, в світлі подій з ядерною безпекою сьогодні, коли ми спостерігаємо розвиток ядерних програм Ірану, Північної Кореї, гарантії безпеки України мали б передбачати значно ширше коло обов’язків з боку держав-гарантів. Крім того, слід зауважити, під Будапештським Меморандумом немає підписів Франції і Китаю, які тим самим фактично не визнають зобов’язання сісти за стіл переговорів за вимогою України, про що йдеться у пункті шостому цього Меморандуму. Наявні гарантії безпеки, які існують згідно зі статутом ООН, заключенням ОБСЄ, актом ОБСЄ, Будапештським Меморандумом передбачають лише механізми консультації, тобто Меморандум, з нашої точки зору, немає жодної доданої вартості сьогодні для підсилення безпеки України.

ВЕСЕЛОВСЬКИЙ А.І., заступник Міністра закордонних справ України

Якщо ми уважно проглянемо текст Меморандуму, то ми побачимо, що п’ять попередніх статей повторюють інші документи і посилаються на інші документи. Хотів би зазначити в цьому в’язку, що, як всякий механізм, виписаний на папері, Меморандум може бути реально діючим механізмом тільки в тому випадку, якщо буде створений відповідний апарат. Питання виникає, чи потрібен Будапештському Меморандуму якийсь механізм. Судячи з того, що перші п’ять статей виконуються іншими органами чи організаціями, такий механізм і не потрібен. Дієвість шостої статті, а отже й всього Меморандуму на сам перед залежить від активності української зовнішньополітичної служби і України, як держави. Встановлення договірних, економічних і політичних зв’язків з країнами - гарантами є найкращою гарантією того, що консультації відбудуться, і що вони будуть плідними. З кожною зі згаданих трьох країн, з Російською Федерацією, Сполученими Штатами та Великою Британією у нас є дуже широке коло зв’язків і політичних, і економічних, і військових та інших.

ГРИЩЕНКО К.І., Міністр закордонних справ України (2003-2005)

Меморандум важливий, хоча б тому, що зібрав п’ять ядерних держав. Меморандум стосується виникнення ситуації, яка загрожує суверенітету нашої держави, не просто якихось суперечностей. Меморандумом треба користуватись тоді, коли ми відчуваємо, що вже все - край, вже треба нам дійсно залучати міжнародну громадськість і міжнародний інститут. Тобто я би закликав не покладатись на чистий інструментарій, який закладений в цьому документі, а на здатність самої України мобілізувати свою політичну волю. Головна проблема, яку ми маємо на сьогодні в зовнішній політиці, це не вміння формулювати свої національні інтереси, або не здатність нинішніх інститутів на тривалу перспективу.

Яким чином ми будемо реагувати, якщо Росія вирішить вийти з договору про РСНД? Сьогодні наша держава єдина серед європейських має обмеження, крім Білорусії і Росії, які не розповсюджуються на ту ж Францію, Британію, на будь яку іншу державу, яка сьогодні юридично не обмежена, якщо вона захоче сьогодні будувати такі ракети. Враховуючи, що ми, мабуть, ще років двадцять не зможемо самі розробити і виробляти винищувачі, бомбардувальників крім транспортної авіації я думаю, нам треба проводити дискусії, можливо, в вузькому колі, а можливо, і в більш широкому, оскільки це все прив’язане до рішення дуже складного, яке мало в першу чергу внутрішні фактори щодо відмови від ядерної зброї. Мабуть, ми маємо теж враховувати, що це було рішення внутрішнє, тому що воно відповідало нашим можливостям і нашій спроможності забезпечити ефективний ядерний потенціал, як засіб нашої безпеки. Сьогодні ж ми маємо поставити запитання, я вважаю, таким чином, наскільки ефективно ми: а) використовуємо Меморандум в ситуаціях коли дійсно ми відчуваємо таку загрозу? Друге, на скільки реально його міняти, вважаю, що просто не реально. І третє, чи є це також платформою для дискусії більш широкої? Яка вимагає постановки, якщо потрібно, і провокативних питань, але які мають отримати чітку відповідь.

ОРЕЛ А.К., Надзвичайний і Повноважний Посол України

Не варто зосереджуватися лише на військовій безпеці і вимагати від країн-учасників Меморандуму дотримання зобов’язань. Зовнішні загрози для України звичайно існують, вони реальні і не заперечні. Але будь які військово-політичні гарантії Будапештського Меморандуму чи інших документів просто не мають жодного відношення до цих загроз. Вони не здатні жодним чином їм протидіяти. Досвід усіх країн Європи свідчить, ключ до подолання будь-яких загроз, як зовнішніх так і внутрішніх, полягає на сам перед в середині кожної країни. Україна абсолютно нічого не досягне, якщо буде продовжувати вимагати від тих чи інших сильніших держав якісь письмові гарантії власної безпеки. Нічого крім роздратування це ні у кого не викликало і не буде викликати. Це стосується як гарантії окремих держав, так і гарантії безпеки, що надає  НАТО для країн-членів. Що становить для України більшу небезпеку? Якась гіпотетична уявна збройна агресія? Чи все ж таки наші внутрішні біди? Слабкість влади, свавілля в тлумаченні законів, Конституції, уряди, що змінюються щороку, корупція нарешті. Захистити себе від реальних зовнішніх загроз Україна зможе не тим, що проситиме у одних держав чи блоків гарантій від інших, а кропіткою роботою із встановлення відносин довіри із усіма своїми сусідами та країнами партнерами. Так, до речі, робили у важку добу холодної війни невеликі європейські держави, що не увійшли під парасольку до жодних з військово політичних блоків: Австрія, Швеція, Фінляндія – вони додержувались позаблоковості, залишаючись ринковими демократіями. Одночасно намагалися будувати відносини довіри як на сході, так і на заході. Вважаю, що сьогодні Україна може багато чого для себе взяти з досвіду тих держав, і діяти за їхнім зразком. І тоді, переконаний, будь-які дискусії, щодо зовнішньої гарантії безпеки від тої чи іншої сторони відпадуть самі собою.

АТАМАНЕНКО Б.А., Начальник управління міжнародного співробітництва Національного космічного агентства України

Наведу приклад. Коли в 1993 році було підписано багато договорів, був підписаний один із договорів, який надавав гарантії українським вченим отримати фінансування для виконання науково-дослідних робіт. Цей договір був підписаний 25 жовтня 1993 року урядами Сполучених Штатів Америки, Швецією, потім замінив її Європейський Союз, і Канадою. І цей центр почав працювати на терені України з 1995 року. Національне Космічне Агентство було тоді відповідальне за імплементацію цієї угоди в життя. Через десять років фінансування закінчилось. Центр продовжує працювати, керівництво центру, зараз Америка обіймає позицію виконавчого директора, має дипломатичний статус такий як Амбасадор Тейлор із офісом, ще можливо більшим ніж у вас, але державного фінансування не має, і прийшли приватні компанії, такі як Боїнг, Дженерал Електрик, Аеробас, вони працюють в пільговому режимі на території України. Коли звернулись українські компанії, що вони хочуть працювати також через цей центр, відповідь була – ні. Якщо подивитись на аналогічний центр у Москві, де ті ж самі країни донори працюють, включаючи ще Корею і Японію, до них прийшов Газпром і сказав, я хочу також бути партнером і фінансувати російську науку через російський центр. Відповідь була – yes! Така реальність. Українська наука не має ні технопарків, ні пільгових режимів для фінансування, а західні компанії мають вільний доступ і пільговий режим роботи в Україні. Тому я думаю, що дійсно, наступив час переглянути цю угоду. Україна є рівним партнером за цією угодою.

СЕМИНОЖЕНКО В.П. Голова «Українського Форуму», академік НАНУ

В багатьох країнах, фінансування науки загалом більше ніж фінансування армії. І це є головна запорука безпеки, оскільки ми живемо не просто в економіці, а в економіці знань, і це головний стимул для розвитку будь-якої країни і тут, мені здається, в Україні це найслабкіше місце.

ЗЛЕНКО А.М., Міністр закордонних справ (1990-1994, 2000-2003), Віце-голова «Українського форуму»

Наше головне завдання розібратися, що собою на сьогоднішній день становить Меморандум з точки зору гарантій національної безпеки і належним чином оцінити. У нас від початку існування Меморандуму були розбіжності, і ми повинні взяти це до уваги. Розбіжності перш за все з двох причин. Перша, ми трактували цей Меморандум лише в контексті ядерного роззброєння, і на період 31 травня 1996 року ми закінчили вивезення ядерної зброї з території України. А 30 жовтня 2001 року ми знищили останню шахту. І сьогодні, коли ми підійшли до межі обговорення питання щодо вступу України до НАТО, в суспільстві з’явилося дуже багато питань щодо національної безпеки нашої держави. В 1992 році, коли виникло питання про Севастополь, у нас вистачило і мужності, і ініціативи для того, щоб звернутись до Ради Безпеки ООН і порушити це питання, відстояти свою позицію. Меморандум має як односторонні гарантії - Франція і Китай, так і багатосторонні гарантії - це Україна, Росія, Сполучені Штати Америки, Великобританія. І що саме головне, саме це дає можливість звертатися до Ради Безпеки ООН.

Не важливо, що кожний пункт із п’яти пунктів посилається на інші документи. Меморандум інкорпорується в інші документи. І це дуже важливо.

Думаю, що нас би підтримали, в усякому разі в контексті проведення відповідних консультацій. Ми ж роззброїлися на вічно, так би мовити, а гарантій не отримали, скажімо, цих же навічних. Я розглядаю, що цей Меморандум може бути, поки ми не вступили в НАТО, він може давати певні сподівання на гарантії нашої національної безпеки. Сподіваюся, що колеги з тих країн, які поставили свої підписи під цим меморандумом, мають довести до своїх урядів таку стурбованість не нашого Українського Форуму, а стурбованість нашого суспільства, яке ставить час від часу таке питання.

МЕЛЬНИК О.В. ,Провідний експерт військових програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова

Основна загроза безпеці України на сьогоднішній день - це внутрішня загроза. Відсутність стратегічно мислячої еліти, як зазначав пан Горбулін, не є унікально українською проблемою, в усьому розвинутому світі, де працюють демократії, національна еліта живе в електоральному циклі чотирьох-пятирічному. Унікальність нашої ситуації - наша еліта, нажаль, живе в електоральному циклі, який вимірюється шістьма місяцям, двома місяцями, роком. І ПДЧ, чи членство в НАТО, на мій погляд, той унікальний випадок, коли процес важливіший ніж кінцева мета. Потрібно визначити, що членстві в НАТО це ще не є повною гарантією національної безпеки.

Ми всі реалісти, ми знаємо, що неможливо зібрати всю нашу національну еліту і закликати її до національної свідомості, але шлях до вирішення цієї проблеми я бачу, перш за все, через розвиток громадського суспільства, через участь організацій, таких як Громадський Форум, у формування громадської думки.

ПЕТЕРСОН ОКЕ, Представник Генерального Секретаря Ради Європи з координації програм співробітництва в Україні

Я представляю не зацікавлену сторону, яка не підписала цей Меморандум. Швеція - нейтральна країна, це країна Європейського Союзу, вона має дуже плідне співробітництво з НАТО. Ми не ухвалили рішення стати членом НАТО, це наш власний вибір, ми чітко сказали, що залежить від кожної країни, приймати той чи інший вибір. Що стосується питань безпеки, то, якщо Україна буде обирати дану позицію то це одне, можна завжди це обговорювати. Я розумію, що з 2001 року відбулися різні зміни в українському суспільстві, і треба більше часу, щоб українські політики змогли зрозуміти національні інтереси своєї країни. Треба все будувати на позитивних оцінках, а не на негативних причинах. Що стосується безпеки, вона починається з дому. Рада Європи забезпечує м’яку безпеку, забезпечує безпеку для громадян. І забезпечується це з середини країни. Ми працюємо з Європейською Радою Безпеки згідно тих домовленостей, які Україна має з цією організацією. Ми хочемо забезпечити більш об’єднану думку політичних сил в Україні, не за для розквиту США, Росії, а за для благополуччя українських громадян, для забезпечення стабільної демократичної консолідації демократичних установ в Україні. Судова гілка влади - це початкова гілка влади, звідки треба починати таку розбудову. Я хотів би побачити, щоб Верховна Рада об’єднала свої зусилля в цьому напрямку.

Що стосується поставок газу. Їх необхідно припинити. Це єдиний спосіб для того, щоб уникнути цих обговорень у негативному світлі.

ТЕЙЛОР В., Надзвичайний і Повноважний Посол Сполучених Штатів Америки в Україні.

Америка не забула про свої зобов’язання щодо Меморандуму. Ми віддані самостійності України і її незалежності. Не може йти мова про те, що ми підтримаємо країни, які направлять на роззброєну Україну ракети. Для безпеки України матиме велике значення обговорення, яке відбудеться  в Бухаресті 2 квітня. Що стосується оцінки української безпеки, то ми чекаємо на це обговорення.

ПАНТЄЛЄЄВ Є.О. ,Радник-посланник Посольства РФ

Российская Федерация совместно с Объедененными Штатами Америки и Великобретанией абсолютно привержена Меморандуму. Более того, в 1997 году Российская Федерация и Украина заключили, так называемый, большой договор о дружбе, сотрудничестве и партнерстве, который, по сути, является международным правовым документом, на котором базируются наши отношения. И если мы сравниваем юридическую силу межгосударственного договора и Меморандума, то юридическая сила межгосударственного договора, как известно выше. Мы поддерживаем инициативу наших украинских партнеров о том, что в развитии этого большого договора необходимо подготовить и заключить ряд международно-правовых соглашений.

Хотелось бы прокомментировать выступление Президента Путина на своей ежегодной пресс-конференции, где он сказал о том, о чем здесь неоднократно уже говорили, якобы угрозе со стороны России в отношении нацеливания ядерных средств на территорию Украины. Он сказал, что даже и в страшном сне это не может присниться, но в случае если с территории Украины будет исходить угроза безопасности Российской Федерации, она должна будет принимать адекватные меры, чтобы обезопасить ее угрозы. В пятой статье Меморандума, который мы сегодня обсуждаем, ведь есть и исключения из обязательства не применять ядерного оружия против государства, участника Договора « О нераспространении ядерного оружия», кроме как в случае нападения на них государства, действующего вместе с государством, обладающим ядерным оружием, или связанного с ним союзным соглашением.

Нет сомнений, что Российская Федерация является стратегическим партнером Украины. Мы будем продолжать нашу линию на всестороннее развитие сотрудничества между нашими странами, на развитие дружбы между нашими братскими народами. Нет альтернативы нашему сотрудничеству, и украинская сторона в этом может быть  абсолютно уверена.

ФАНТУ ЮГ, Перший радник Посольства Франції

Для Франції забезпечення безпеки України - це найперше завдання  у глобальному розумінні того, що взагалі представляє собою поняття безпеки. Від самої України залежить її визначення подальшого майбутнього, приєднання до тих чи інших військових союзів, блоків. Наприклад, лист трьох вже є реальністю і зараз він обстежується, перевіряється генералітетом НАТО, а також країнами-членами НАТО. Тобто зараз дуже рано говорити про результат даних консультацій. Що стосується Франції, то вона зацікавлена у тому, щоб мати діалог з Україною на рівні Міністрів Оборони. Ми також намагаємося робити внесок для зміцнення українських інституцій задля зміцнення українського громадянського суспільства. Ми розуміємо, економічна стабільність є запорукою української безпеки. Крім того, ми докладаєм багато зусиль, щоб розв’язати заморожені конфлікти: Придністров’я на теренах України, поза теренами України. Не можливо говорити про континентальну безпеку, якщо є такі заморожені, не розв’язані конфлікти на кордонах України. 

ГУМЕНЮК Б.І., Ректор Дипломатичної академії  при МЗС України

Отже сформувалися дві полярні точки зору на Будапештський Меморандум. З одного боку, жоден меморандум, навіть угода, навіть договір не утримав ту чи іншу країну від реальної загрози. І інша точка зору, що все таки треба подякувати і згадати добрим словом тих авторів та ініціаторів, які зробили цей договір в тих історичних умовах 1994 року, надзвичайно складних для Україні в формуванні зовнішньої політики. Погоджуюсь, що необхідно наслідувати історичний досвід для вирішення тих запитань, які виникають відповідно Меморандуму. В історії дипломатії були блискучі приклади, коли саме ефективно діючи вона робила чудеса, навіть коли в країні були свої внутрішні проблеми. Наприклад, переговори між Сполученими Штатами Америки і Панамою про передачу Панамського каналу.

 

Версія для друку
Відбувся Круглий стіл «Українського форуму» ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ 1994 РОКУВідбувся Круглий стіл «Українського форуму» ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ 1994 РОКУВідбувся Круглий стіл «Українського форуму» ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ 1994 РОКУВідбувся Круглий стіл «Українського форуму» ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ 1994 РОКУВідбувся Круглий стіл «Українського форуму» ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ 1994 РОКУВідбувся Круглий стіл «Українського форуму» ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ 1994 РОКУВідбувся Круглий стіл «Українського форуму» ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ 1994 РОКУВідбувся Круглий стіл «Українського форуму» ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ 1994 РОКУВідбувся Круглий стіл «Українського форуму» ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ 1994 РОКУВідбувся Круглий стіл «Українського форуму» ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ 1994 РОКУВідбувся Круглий стіл «Українського форуму» ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ 1994 РОКУВідбувся Круглий стіл «Українського форуму» ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ 1994 РОКУВідбувся Круглий стіл «Українського форуму» ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ 1994 РОКУВідбувся Круглий стіл «Українського форуму» ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ 1994 РОКУВідбувся Круглий стіл «Українського форуму» ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ 1994 РОКУВідбувся Круглий стіл «Українського форуму» ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ 1994 РОКУВідбувся Круглий стіл «Українського форуму» ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ 1994 РОКУВідбувся Круглий стіл «Українського форуму» ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ 1994 РОКУ