X Title

RSS - що це?

RSS — це засіб, за допомогою якого можна легко й швидко довідатися про появу нової інформації на сайтах.

Чи є на сайті RSS?

Якщо Ви бачите на сайті маленький жовтогарячий значок з буквами XML або RSS, значить під ним є посилання на RSS-файл.

RSS був розроблений творцями новинних сайтів для зручності їх відвідувачів, сьогодні, підписавшись на декілька RSS-потоків одночасно, можна легко відслідковувати безліч новинних Інтернет-ресурсів, нових повідомлень на форумах і в Інтернет-щоденниках, статтях і фотографіях, також одержувати інформацію про результати соціологічних і маркетингових досліджень і багато чого іншого.

Сучасні браузери й поштові клієнти вміють працювати з RSS-потоками, серед них Safari, Maxthon, Mozilla Firefox, Mozilla Thunderbird, Opera, Microsoft Internet Explorer (починаючи з версії 7.0).

Мир на сході України настане завдяки:

Мінським домовленностям

Повній перемозі України в АТО

Домовленностями між Президентами України і Росії

Затягнеться довгострокова війна

Інша думка

Проекти Прес-служба Фото/відео
15 кв≥тн¤ 2021 8:35
09.08.2013

Петро Толочко: Якщо Україна хоче бути цивілізованою європейською державою, то треба приймати відповідні закони, які б підтримували науковців.

Незважаючи на непрості умови для розвитку української науки археологія, як її складова, продовжує жити, а праця археологів і досі залишається затребуваною. Про це в ексклюзивному коментарі кореспондентові Укрінформу заявив директор Інституту археології Національної академії наук України академік Петро Толочко.

"Незважаючи на несприятливі умови для розвитку науки в цілому та археології зокрема вона живе та лишається затребуваною, оскільки досліджує весь спектр проблем - починаючи від походження людини до пізнього Середньовіччя. Загалом археологи - люди трохи не від світу цього, вони ще з молодих років прилучаються до археології, до її романтики, побуту, тому потім відірвати їх від цього неможливо. Інколи ми жартуємо: якби грошей взагалі не платили, то люди все рівно працювали б. Звичайно, археологи, як і всі науковці, хотіли б кращого фінансування та ставлення держави до своєї справи, але незважаючи на непрості умови вони все одно продовжують працювати і досліджувати пам'ятки", - сказав він. Так, за словами Толочка, Україна має низку помітних археологічних досягнень, якими впевнено може пишатися. Зокрема, продовжуються багаторічні розкопки стоянки первісної людини у с.Гінці на Полтавщині; у Києві - центр та Поділ міста, на Волині, в Ольвії, а також у с.Тальянки Черкаської області, де проводяться розкопки відомого трипільського поселення-гіганта, що займає понад 400 га та нараховує близько двох тисяч житлових комплексів. "Відсутність державних коштів на дослідження ми компенсуємо договірними грошима, які отримуємо від різних організацій, що проводять будівництво і, згідно з чинним законодавством, зобов'язані надати кошти на обстеження пам'яток, а також кооперативні експедиції разом із зарубіжними археологами - Росії, Франції, Польщі та Румунії", - пояснив науковець. Водночас, на переконання директора Інституту археології НАНУ, більше шансів на розвиток в Україні мають усе ж таки гуманітарні науки, оскільки не вимагають значних капіталовкладень, а природничі та технічні - "можуть помаленьку загинути". "Якщо Україна хоче бути цивілізованою європейською державою, то треба приймати відповідні закони, які б підтримували науковців. У них варто прописати не тільки те, що треба посилити чи покращити, а й чітко вказати таке: якщо наука не матиме хоча б 1% фінансування від ВВП, то вона не зможе стати фактором економічного і промислового розвитку країни. Однак, якщо ми задовольняємося тим, що будемо постачати Європейському Союзу свої робочі руки, то тоді на ці проблеми можна увагу й не звертати", - резюмував Толочко. Підготувала Ірина Демура. УкрінформВерсія для друку