X Title

RSS - що це?

RSS — це засіб, за допомогою якого можна легко й швидко довідатися про появу нової інформації на сайтах.

Чи є на сайті RSS?

Якщо Ви бачите на сайті маленький жовтогарячий значок з буквами XML або RSS, значить під ним є посилання на RSS-файл.

RSS був розроблений творцями новинних сайтів для зручності їх відвідувачів, сьогодні, підписавшись на декілька RSS-потоків одночасно, можна легко відслідковувати безліч новинних Інтернет-ресурсів, нових повідомлень на форумах і в Інтернет-щоденниках, статтях і фотографіях, також одержувати інформацію про результати соціологічних і маркетингових досліджень і багато чого іншого.

Сучасні браузери й поштові клієнти вміють працювати з RSS-потоками, серед них Safari, Maxthon, Mozilla Firefox, Mozilla Thunderbird, Opera, Microsoft Internet Explorer (починаючи з версії 7.0).

Мир на сході України настане завдяки:

Мінським домовленностям

Повній перемозі України в АТО

Домовленностями між Президентами України і Росії

Затягнеться довгострокова війна

Інша думка

Проекти Прес-служба Фото/відео
21 жовтн¤ 2020 19:29
16.11.2013

"В оточенні президента готуються до спадкової монархії. Не думаю, що йдеться про сина"

У нас європейського нічого немає: ні в політиці, ні в економіці, ні в суспільному житті – стверджує юрист Віктор Мусіяка. У Верховній Раді збираються ухвалити закон про довічну виборність суддів. Як до цього ставитися? – Це законопроект про внесення змін до Конституції. Він передбачає не лише довічне призначення суддів – бо зараз їх теж довічно призначають. Тепер їх має призначати президент, а не Верховна Рада. Хочуть цю функцію забрати в парламенту, де кілька партій. І передати президенту. Мовляв, європейський шлях. І Євросоюз каже: "Нас це влаштовує". Він не бачить однієї деталі – це вкладається в Конституцію 2004 року. Але тоді президент не мав теперішніх величезних повноважень. І якби його наділили правом призначати суддів – це не стало би проблемою. Була б рівновага. Однак коли антиконституційне рішення Конституційного суду повернуло Основний закон 1996 року, із суперпрезидентською владою, таке рішення абсурдне. Якби Європа бачила контекст, вона б серйозно замислилась. Не думаю, що вони хочуть, аби Україна мала авторитарну систему влади.

Тобто влада знищує незалежних суддів? – Так. У нас понад вісім тисяч суддів. Їх ставлять в умови, коли вони змушені підкорятися системі. Роблять це через телефонне право? – Методи вдосконалились. Зараз мало не офіційно вивішують розцінки – за які справи скільки беруть. Як вийти на суддів, кому що дати, яких адвокатів використати. Цілісна схема. Можна гроші навіть на рахунок за кордон перевести. Телефонне право – це минуле століття. Як оцінюєте роботу Конституційної асамблеї? – Я йшов туди, бо сподівався щось змінити. Опозиція категорично відмовилася брати участь у її роботі.Я їм казав: розумію, для чого все це затівається, але йду. Там треба бути, доки не побачиш, що починається фарс. І тоді ви з трибуни Верховної Ради оголосите це. Вони ж визнали, що Янукович – президент. От він і створює при собі Конституційну асамблею як дорадчий орган. Тепер влада шматками протягує зміни до Конституції, а опозиція голосує. То пояснюють це необхідністю підписати Угоду про асоціацію з ЄС, то їм дали місця в Рахунковій палаті. Чому ви пішли з Конституційної асамблеї? – Мені хочеться, щоб конституційний лад в Україні був встановлений. За найменшої змоги намагаюсь цьому сприяти. Тому й прийняв пропозицію щодо участі в асамблеї. Але коли пересвідчився, що процес лягання під Адміністрацію президента запущено і вплинути на це неможливо, то пішов звідти. А остання концепція змін до Конституції – просто жахлива. Чому? – Вони перетворюють Україну на ультрапрезидентську, майже монархічну державу. Які шанси, що проект змін до Конституції ухвалять до президентських виборів 2015 року? – Не бачу такої можливості, хоча й припускаю, що цей акт можуть ініціювати. Маю сподівання: у президента пробудиться розуміння того, що це може призвести до страшних речей. Нинішній закон про референдум дозволяє зманіпулювати будь-що. Якщо ініціюють референдум щодо внесення змін до Конституції, які це матиме наслідки? – У тому проекті, який я читав, нібито хочуть зробити так: парламент пропонує уряд, а президент вносить на розгляд кандидатуру прем'єра. Виглядає демократично. Та якщо Верховна Рада не сформує уряду, глава держави матиме можливість розпустити її. Сприймаю це як дуже розумний хід. Президенту при його повноваженнях не потрібна можливість формувати уряд. Він і так домовиться про представлення своїх інтересів у Кабміні. І зменшить свою відповідальність за соціальні негаразди в державі. У цій ситуації для нього важливіший механізм впливу на парламент. Якщо, наприклад, через відсутність реальної більшості Верховна Рада не призначає хоч б одного міністра – президент може її розпустити.Є ще одна норма у проекті, яка не дозволяє точно сказати, що саме парламент формує уряд. Виписано так, ніби він впливає на його формування через вираження вотуму довіри чи недовіри. Зрозуміти це можна так: призначає членів уряду президент за поданням прем'єр-міністра, який негайно пропонує програму Кабінету Міністрів, і весь уряд затверджується через голосування. Це привносить ще тоншу деталь: якщо все це робить президент, то він може сформувати такий уряд, що жодна Верховна Рада ніколи за нього не проголосує. Це і дає главі держави можливість маніпулювати парламентом.Та хоч би який варіант Конституції діяв, у нинішніх умовах я не бачу реальних перспектив для наступного президента виконувати роль просвітленого демократичного лідера: монарха, диктатора, тирана – кого завгодно. Навіщо тоді це Януковичу? Він сам собі, по суті, риє могилу. – Потрібно, щоб хтось йому вклав це в голову. Януковичу мають пояснити, що при владі він буде не завжди. А зараз, очевидно, його переконують: якщо все це буде зроблено, то на багато років матимуть при владі свою людину. Фактично в оточенні президента готуються до спадкової монархії. Не думаю, що йдеться про сина. Мається на увазі людина, на яку матимуть усі важелі впливу. Ви прогнозуєте, що ситуація з новою Конституцією триватиме кілька років чи зміни протягнуть ще до виборів 2015-го? – Я думав, влада зацікавлена в тому, щоб Європа сприймала її як цивілізованих людей. Бачу це так: після ухвалення нового закону про референдум вони проводять його, щоб затвердити мажоритарну систему виборів і зменшити кількість парламентарів до 300. Провладна партія могла б набрати 200 з них – тобто дві третини. Це – конституційна більшість. Натомість іде нахабне й тупе захоплення влади. Асоціація з ЄС може вплинути на цю ситуацію? – Якщо підпишуть Угоду про асоціацію, потрібно буде приводити наше законодавство у відповідність до європейського. Вони відслідковуватимуть виконання поставлених завдань. Але зараз таке враження, що для влади головне – підписати Угоду, а виконувати її ніхто не збирається. Влада просто не розуміє, куди вляпається. Бо Європа, якщо підпише Угоду, а потім побачить, що її хочуть використати, може реагувати жорсткіше, ніж зараз. Навіщо Януковичу Європа? – У нас європейського нічого немає – ні в політиці, ні в економіці, ні в суспільному житті. Та для Європи дуже важлива глибока і широка асоціація, насамперед економічна – відкриті нові ринки збуту. У чому причина того, що українці вкотре поспіль обирають лідерів, які підгрібають усе під себе? – Чечетов казав: "Народ умнее нас всех, здесь сидящих". Це звісно реверанс нашому народу, але й ображати його не можна. Свого часу народ отримував необхідний мінімум, віддавши тоталітарній державі всі права. Він іншого життя не бачив і задовольнявся тим, що є. Багато хто досі згадує ті часи, як манну небесну. Ми перебуваємо в стані постійної боротьби за виживання й пошуку засобів, щоб годувати кожен день сім'ю. Натомість влада відволікає нашу увагу за допомогою різноманітних шоу – замість того, щоб говорити про об'єднання зусиль для боротьби за спільні права. Це має гнітючий вплив. А коли більшість людей зайняті гнітючими думками, про створення чогось вартісного не йдеться. Скільки років може зайняти цей шлях? – Не варто очікувати, що до наступних виборів щось зміниться у свідомості українців. Це можуть бути ще не одні парламентські й президентські вибори. Можливо, формування критичної маси, яка впливатиме на суспільні процеси, розпочнеться тільки через 15–20 років. Такі події, як у Врадіївці, коли люди бунтують, штурмують відділок міліції, здатні прискорити процеси в людських головах? – Звичайно. Але майте на увазі, що в країні узурповано владу й це освячено Конституційним судом і парламентом. А відповідальності за захоплення влади в нас не передбачено. Він захопив владу – і сидить собі. А от за посягання, тобто невдалі спроби, людину треба посадити. Рада ухвалює антиконституційні закони, президент їх підписує, і вони діють. Потім посилаються на ці закони. Але те, що вони антиконституційні, – знають тільки фахівці, та й то не всі говорять. За матеріалами http://gazeta.ua/articles/525702.Версія для друку