X Title

RSS - що це?

RSS — це засіб, за допомогою якого можна легко й швидко довідатися про появу нової інформації на сайтах.

Чи є на сайті RSS?

Якщо Ви бачите на сайті маленький жовтогарячий значок з буквами XML або RSS, значить під ним є посилання на RSS-файл.

RSS був розроблений творцями новинних сайтів для зручності їх відвідувачів, сьогодні, підписавшись на декілька RSS-потоків одночасно, можна легко відслідковувати безліч новинних Інтернет-ресурсів, нових повідомлень на форумах і в Інтернет-щоденниках, статтях і фотографіях, також одержувати інформацію про результати соціологічних і маркетингових досліджень і багато чого іншого.

Сучасні браузери й поштові клієнти вміють працювати з RSS-потоками, серед них Safari, Maxthon, Mozilla Firefox, Mozilla Thunderbird, Opera, Microsoft Internet Explorer (починаючи з версії 7.0).

Мир на сході України настане завдяки:

Мінським домовленностям

Повній перемозі України в АТО

Домовленностями між Президентами України і Росії

Затягнеться довгострокова війна

Інша думка

Проекти Прес-служба Фото/відео
24 червн¤ 2017 17:01
10.07.2015

Володимир Семиноженко:Одного бажання провести критичний аналіз замало - до підготовки будь-яких аналітичних матеріалів слід залучати фахівців

Модним трендом останнього часу стала критика НАНУ. Особливу активність у цьому проявляють різноманітні громадські організації, кількість яких останнім часом збільшується в геометричній прогресії. Іноді складається враження, що нині гранти не дають без обіцянки, в першу чергу, «перевіряти», «аналізувати» та критикувати діяльність Академії наук. Звичайно громадська активність і громадський контроль – це дуже добре і «нема перепон патріотам», як казали в одному відомому фільмі. Тим більш, що критичне мислення та дискусія є основами наукової діяльності і вони не дивують науковців, оскільки саме шляхом дискусії та відповідей на критику доводиться достовірність отриманого наукового результату – це звичний процес у науці. Дивуються науковці, коли до критики пристають неспеціалісти, які не здатні правильно дослідити, проаналізувати та визначити висновки з того чи іншого питання.

Яскравим прикладом саме такої дивної критики є матеріал «Дослідження функціонування та аналіз видатків Національної академії наук України», розміщений на сайті:

http://publicaudit.com.ua/reports-on-audit/doslidgennya-fynkcionyvannya-ta-analiz-vydatkiv-nacionalnoi-akademii-nauk-ukrainy

Достатньо звернути увагу усього на дві речі.

1. Автори дослідження аналізують кількість та якість публікацій науковців НАНУ. Сьогодні стало загальноприйнятним оцінювати результати фундаментальних досліджень через наукометричні показники: цитування, індекс Гірша, імпакт-фактор. Але «аудитори» навіть не в змозі правильно проаналізувати наявні дані. Так, наведені в аналізі наукометричні показники (кількість публікацій, цитування, індекс Гірша) у першому рядку таблиці – Національна академія наук України (без уточнення установи) – це, насправді, публікації, у яких не було зазначено конкретну наукову установу НАН України, або профіль установи є відсутнім у базі даних Scopus. Нижче у списку наведені дані по публікаціям, для конкретних установ. Тобто реальні наукометричні показники НАНУ складаються із першого рядка плюс показники наукових установ, які дано окремо. Таким чином з наведеної у матеріалі таблиці легко видно, що кількість публікацій наукових установ НАН України суттєво перевищує показник у 25,9 тис статей, а кількість публікацій на одного науковця НАНУ є значно більшою, ніж 1,34.

2. В усьому світі, і в Україні, зокрема, будь-яка наукова установа є власне неприбутковою, оскільки проведення наукових досліджень є витратним, а «прибуток» в визначенні громадських аудиторів може принести лише впровадження результатів наукових досліджень через продаж патентів, ліцензій чи діяльність старт-апів. Тому вирахування міфічного «чистого доходу» НАН України є некоректним по суті та маніпулятивним за метою. Але й тут аудитори не спромоглися на правильне віднесення надходжень. Так, надходження за графою «плата за послуги, що надаються бюджетним установам» (313 млн. грн.) правильно читати, як «плата за послуги, що надаються бюджетними установами», тобто це є стаття позабюджетних надходжень за послуги сторонніх організацій.

Тільки ці два приклада яскраво демонструють повне нерозуміння «аудиторами» самого предмету «аудиту». Зрозуміло, що такі критичні помилки ставлять під велике питання всі результаті проведеної громадськими активістами роботи.

Авторам дослідження слід пам’ятати, що одного бажання провести критичний аналіз замало - до підготовки будь-яких аналітичних матеріалів слід залучати фахівців, інакше весь пафос громадського викриття неефективності Академії наук перетворюється на безвідповідальне маніпулюванням цифрами та фактами.

Джерело: Фейсбук В.Семиноженка Версія для друку